Напашник "Ладник" із суцільною велкро-панеллю Балістика, Мультикам

Напашник "Ладник" із суцільною велкро-панеллю Балістика

Це не лише сумка, а ще й елемент захисту, який можна використовувати разом із бронепакетом 1-го або 2-го класу захисту. «Ладник» кріпиться до переднього або заднього чохла і навіть із бронепакетом має достатньо простору для зберігання різних дрібниць.

Особливості товару

Основне відділення поділено на два відсіки невисокою перетинкою. Її бортик посилений смужкою пластику для надання стійкості та жорсткості. Також тут вміщена внутрішня кишеня (24×17,5) на блискавці, у яку і встановлюється балістичний пакет.

На кишеню для бронепакета нашита еластична стрічка, розділена швами на відрізки, якими можна зафіксувати різні невеликі предмети – від додаткового турнікета або бандажа до батончиків та інших необхідних на полі бою припасів.

Блискавка, якою застібається основне відділення, розташована на передній панелі сумки, що забезпечує зручний доступ до вмісту. Два бігунки дають змогу розкривати «Ладник» на той чи той бік.

Зверху до сумки пришита велкро-панель (22,5×5 см), яка вставляється у клапан плитоноски (сумісна з бронежилетом «Сармат» та плитоносками M3 Pro/Pro Lite, М4). Зверніть увагу, що на її лицьовій стороні розташовані гачки, а на тильній – петельки. Тому, якщо ваша плитоноска має інше розташування липучки, ви можете окремо придбати у нас велкро-перехідники.

Підсумок можна використовувати з-поміж іншого як аптечку завдяки доступу обома руками.

Зовні до дна пришита еластична манжета (шириною 8 см) для турнікета.

На передній частині сумки вміщена велкро-панель з чарунками моллі (16×7 см).

Внутрішні шви оброблені оздоблювальною стрічкою для більшої витривалості.

На цю назву нас надихнула старовинна військова сумка – ладівниця, чи ладунка, поширена у європейських арміях з XVI століття. Серед запорозьких козаків вона стала популярною у XVII столітті. Мала вигляд шкіряної чи дерев’яної скриньки з трубочками для пороху і куль. Обидва слова потрапили в українську мову через польську: ладунка походить від ładunek, а ладівниця – від ładownica (ładować – “заряджати”). Своєю чергою, ці слова пов’язані з німецьким ladung – “заряд”. В українській мові також збереглося слово “ладувати”, одне зі значень якого – “заряджати”, відповідно, “ладунок” – “заряд”. Зазвичай ладівницю носили на поясі, рідше – на плечовому перев’язі чи на боці. Так, ладівниці гренадерів XVII-XVIII століть кріпилися спереду на поясі (аналогічно сучасним поясним сумкам, як-от “Ладник”), бо бічна сумка в цих військах призначалася для перенесення ручних гранат. Використовувалася і досі використовується також як складова частина парадної форми військ різних країн. Ми зберегли в цій назві пам’ять про один із давніх елементів військового спорядження, зокрема козацького. Адже, як і його попередниця, “Ладник” є місцем для зберігання боєприпасів та інших речей, швидкий доступ до яких є вирішальним у бою.