Гайд по балістичних стандартах: що таке стандарти NIJ, STANAG, ДСТУ

Використання якісного бронезахисту — це прямий обов’язок кожного українського бійця, адже саме від цього залежить збереження вашого життя та здоров’я, а також ефективність на полі бою.

І велику роль у цьому питанні відіграють балістичні стандарти — вимоги, що визначають, з якими загрозами здатна впоратися ваша броня. Тому перш ніж купувати спорядження, варто дізнатися, про вимоги ДСТУ, NIJ та STANAG, як вони працюють і в яких ситуаціях актуальні.

Важливість балістичних стандартів у сучасному світі

Балістичні стандарти — це чіткі вимоги до бронезахисту, які визначають, які кулі, з якою швидкістю і з якої дистанції здатен витримати бронежилет. Це не рекомендації й не бюрократична формальність, а гарантія того, що захист справді працює.

І кожен військовослужбовець, поліціянт, спецпризначенець або цивільний журналіст чи волонтер зобов’язаний звертати увагу на цей чинник. На що є кілька вагомих причин:

• без стандартизації кожен виробник міг би заявляти що завгодно — написати, що «броня суперміцна» легко, а от довести це в лабораторних умовах може лише офіційна сертифікація;
• різні стандарти означають різні рівні захисту — не кожен бронежилет розрахований на автоматний вогонь чи уламки артилерійських снарядів;
• людське життя не варте економії — перевірка у незалежних лабораторіях гарантує, що броня витримає те, для чого вона створена.

Наразі існує кілька основних систем стандартизації броні: державні стандарти України — ДСТУ, а також закордонні NIJ та STANAG. Кожен з них має свої рівні та особливості, тому пропонуємо вам розібратися з цим питанням детальніше.

Американський підхід до балістичного захисту зі стандартом NIJ

Серед усіх систем сертифікації, що існують у світі, стандарт NIJ (National Institute of Justice) залишається найвідомішим і найавторитетнішим. Він визначає рівні захисту та встановлює чіткі критерії для тестування.

Завдяки чіткій градації рівнів захисту та жорстким лабораторним випробуванням NIJ став своєрідним «золотим стандартом» для виробників та користувачів. Тому познайомимося з ним ближче.

Історія та розвиток стандарту NIJ

NIJ — це Національний інститут юстиції США. Історія створення стандарту почалася ще у 1970-х роках, коли американські правоохоронні органи зіткнулися з необхідністю створення єдиного стандарту оцінки бронежилетів. До цього чітких методик для перевірки, наскільки ефективним є захист, не існувало.

У 1972 році NIJ випустив перший офіційний стандарт, який визначав, які типи боєприпасів має зупиняти броня. З часом він удосконалювався, а в 1985 році з’явилася версія NIJ 0101.03, яка значно покращила методику тестування.

Сучасна версія, оприлюднена у 2008 році, є найпоширенішою і визнаною у всьому світі. Вона встановлює чіткі критерії для перевірки балістичних пластин, бронежилетів та шоломів, а також визначає рівні їхнього захисту.

Класифікація рівнів захисту за стандартом NIJ

NIJ поділяє бронеплити за рівнями захисту залежно від того, які боєприпаси вони здатні зупинити. Класифікація містить такі категорії:

• IIA — забезпечує захист від пістолетних куль калібру 9 x 19 мм та .40 SW;
• II — захищає від 9 x 19 мм та .357 Magnum JSP, часто використовується в поліцейських бронежилетах;
• NIJ IIIA — клас захисту, здатний зупиняти .44 Magnum SJHP та 9 x 19 мм зі збільшеною швидкістю, це найпоширеніший рівень для м’яких бронежилетів;
• III — перший рівень, який передбачає захист від гвинтівкових боєприпасів, включаючи 7,62 x 51 мм NATO, це стандартний варіант для військових бронеплит;
• NIJ Level 4 (IV) — характеристики цього рівня захисту найвищі, вони розраховані на зупинку бронебійних боєприпасів .30-06 M2 АР.

Таким чином, стандарт НАТО охоплює всі основні загрози — від пістолетних куль до бронебійних боєприпасів, дозволяючи вибрати оптимальний рівень захисту залежно від ризиків.

Методологія тестування та критерії відповідності NIJ

Щоби отримати підтвердження, що певний бронежилет відповідає вимогам NIJ Level 4 або нижче, виріб має пройти жорсткі випробування у спеціалізованих лабораторіях. Процедура тестування починається зі стрілецьких випробувань — плити тестують пострілами з відповідної зброї та калібру, щоби перевірити їхню здатність зупиняти кулі.

Після відбувається перевірка кінетичної енергії удару, адже навіть якщо куля не пробиває броню, важливо оцінити, наскільки сильно влучання може вплинути на тіло людини. Також проводиться тест на стійкість до ударів і деформації й перевірка на довговічність, що тестує здатність витримувати контакт з вологою, перепади температур та механічні пошкодження.

STANAG — стандарти НАТО балістичного захисту

Країни НАТО не можуть дозволити собі різні військові стандарти — у критичних ситуаціях немає часу розбиратися, чи підходить певний бронежилет під боєприпаси союзників і чи витримає каска уламки від снарядів. Саме тому було створено NATO STANAG (Standardization Agreement) — систему, що узгоджує вимоги до військового обладнання, у тому числі балістичного захисту, серед усіх членів Альянсу.

Призначення та сфера застосування NATO STANAG

Якщо NIJ використовується переважно у США, то STANAG NATO Standards — це загальноприйняте рішення для всіх армій НАТО. Саме цей документ встановлює вимоги до балістичного захисту військових, перевіряє ефективність бронежилетів, касок, броньованих машин та навіть захист літаків. Серед основних цілей його створення:

• уніфікація військового спорядження — бронежилети союзників мають забезпечувати однаковий рівень захисту, незалежно від країни-виробника;
• сумісність із боєприпасами НАТО — захист тестується саме під калібри, які використовуються у збройних силах країн-союзників;
• перевірка стійкості до реальних загроз — випробування імітують бойові умови, в тому числі уламки від вибухів, осколки та автоматний вогонь.

Разом з тим STANAG охоплює не тільки персональний захист, а й броню для техніки. Це дає змогу забезпечити взаємозамінність спорядження у багатонаціональних операціях.

Основні балістичні стандарти STANAG

Найважливішим стандартом, що визначає рівень балістичного захисту особистого спорядження, є STANAG 2920. Він використовується для оцінки бронежилетів, шоломів та броньованого скла.

Він не встановлює жорсткі рівні захисту, як-от NIJ Level IIIA та інші, а визначає V50 — тобто швидкість, за якої 50% снарядів пробивають броню, а 50% — ні. Це важливо, тому що боєприпаси мають різну кінетичну енергію залежно від швидкості та кута влучання. Тому ці військові стандарти НАТО дають більш реалістичну оцінку стійкості броні, наближену до реальних умов бою.

Процедури тестування та оцінки за STANAG

Методи випробування у випадку із STANAG 2 та іншими стандартами більш гнучкі та наближені до бойових умов, ніж у NIJ. Основний принцип — перевірка стійкості броні до реальних військових загроз.

З цією метою проводиться V50 Test — тест на визначення швидкості, за якої половина снарядів пробиває броню.

Українські балістичні стандарти ДСТУ

Війна в Україні яскраво продемонструвала: надійний захист критично важливий. Бронежилет має не просто повторювати рівень захисту NIJ IIIA або інші міжнародні стандарти, а й відповідати реальним загрозам на полі бою.

Саме тому Україна розробила власний стандарт ДСТУ 8782:2018, адаптований до наших реалій. Він визначає класи захисту, а також регламентує методи випробувань — розглянемо їх детальніше.

Класифікація рівнів захисту за ДСТУ 8782:2018

Стандарти ДСТУ мають шестирівневу систему класифікації, яка визначає, від яких боєприпасів захищає спорядження. Поговоримо про кожен з них:

• клас 1 — забезпечує захист від пістолетних куль калібру 9 x 18 мм (пістолет Макарова) з початковою швидкістю до 330 м/с;
• клас 2 — захищає від пістолетних патронів 9 x 19 мм та .45 ACP;
• клас 3 — забезпечує стійкість проти 5,45 x 39 мм та 7,62 x 25 мм, що робить бронежилети 3 класу мінімальним рівнем для військових у зоні бойових дій;
• клас 4 — витримує 7,62 x 39 мм та 5,56 x 45 мм;
• клас 5 — розрахований на 7,62 x 54R та зброю під гвинтівкові боєприпаси;
• клас 6 — найвищий рівень, який захищає від бронебійних патронів 7,62 x 54R.

Таким чином, ДСТУ — це система, що відповідає найбільш поширеним загрозам на полі бою, тому є актуальнішою для українських воїнів, ніж STANAG 5 або стандарти НАТО.

Методи випробувань та сертифікації за українськими стандартами

Щоби отримати сертифікат відповідності ДСТУ 8782:2018, бронеплита повинна пройти низку суворих випробувань у сертифікованих лабораторіях. Тести починаються із балістичних випробувань — тестування на здатність зупиняти кулі визначено калібру. Стрільба проводиться за контрольованих умов.

Потім відбувається перевірка деформації удару: ДСТУ обмежує максимальну глибину вм’ятини, що може залишити удар. Також бронежилети перевіряють на стійкість до вологи, перепадів температур та механічних пошкоджень.

Порівняння стандартів: NIJ vs STANAG vs ДСТУ

Вибираючи бронезахист, ви можете стикнутися із ситуацією, коли один виробник вказує NIJ III, інший пише STANAG 5, а третій — ДСТУ клас 4. Як зрозуміти, який варіант підійде саме вам? Чи можна сказати, що броня, сертифікована за одним стандартом, рівноцінна іншій? Розберімося з основними критеріями:

• градація рівнів — NIJ має фіксовані рівні IIA-IV, стандарти НАТО в Україні STANAG визначаються за швидкістю ураження, а ДСТУ поділяється на фіксовані класи 1-6;
• методи тестування — у випадку з NIJ проводяться постріли фіксованими калібрами, для STANAG оцінюється V50, за якої 50% куль пробивають броні, а за ДСТУ проводиться тест під реальні боєприпаси.

Якщо порівняти рівні безпеки, то NIJ IIIA клас захисту шолома та броні схожий на бронежилети 4 клас захисту за ДСТУ та STANAG 650 м/с. Важливо враховувати, що не всі стандарти тестуються на захист від осколків.

Підбиваючи підсумки, маємо зазначити: жоден стандарт не є універсально «найкращим», але важливо розуміти, у яких умовах доведеться працювати саме вам. Щоби прийняти зважене рішення, ретельно вивчіть характеристики товарів з каталогу ukrarmor. А якщо залишилися питання, не соромтеся звертатися за допомогою — менеджери радо проконсультують вас в онлайн-чаті, телефоном або в соціальних мережах.