Історія невидимості: як камуфляж перевернув уявлення про війну
У війні перемога часто залежить не лише від потужності озброєння, а й від уміння залишатися непомітним. Саме маскування стало тим невидимим щитом, що дозволяє солдатам, техніці та навіть стратегічним об’єктам «зникати» на полі бою. Ця розповідь веде крізь століття, показуючи, як ідея невидимості еволюціонувала від простого замаскованого військового одягу до піксельного камуфляжу.
Історія камуфляжу — з чого все почалося
“Камуфляж" з французької означає "маскування". Але чому солдати почали ховатися? Ще у XVIII—XIX століттях військові носили яскраві уніформи, які мали викликати страх у ворога та підіймати бойовий дух союзникам. Англійці носили червоні мундири, які демаскували їх за кілометри та робили легкою мішенню.
Ви бачили фільм “Патріот”? Якщо ні — терміново до перегляду! У цій картині чудово показано, як британські "червоні мундири" програвали повстанцям, бо не змогли адаптуватися до нових умов війни. Тактика партизанських атак і правильного маскування виявилася ефективнішою за класичні армійські стратегії.
Громадянська війна навчила не всіх: від традиції до сучасного камуфляжу
Як самураї у свій час відмовлялися від вогнепальної зброї та бігли з мечами на кулемети, так і європейці занадто трималися за традиції. Наприклад, під час Першої світової війни французька армія втратила тисячі солдатів через надто яскраву форму — блакитну куртку з червоними штанами. Самі ж солдати називали її «форма для розстрілу».
Перший справжній камуфляж
.jpg)
Хто б міг подумати, але першими експериментувати з маскуванням почали англійці! Під час Англо-бурської війни (1899–1902) вони перейшли на форму кольору хакі (від перського «khaki» — «земля» або «пил»). І винайшли “хакі” випадково — британські солдати просто фарбували свої білі мундири брудом, чаєм та кавою, щоб менше виділятися.
Еволюція камуфляжу у XX столітті
Маскувальні візерунки можуть бути різноманітними: від простих одноколірних фарб до складних цифрових малюнків із багатьох відтінків. Кожен тип розроблявся з урахуванням конкретних умов бою:
- ліс;
- пустеля;
- міські джунглі;
- морський простір.
Білий камуфляж, чорний чи коричневий — всі вони можуть бути ефективними за відповідних умов.
Камуфляж часів Першої світової війни — коли мистецтво стало зброєю
Не вірите? Ось факт: художники-кубісти почали створювати маскування не тільки для уніформи, а й для техніки. Британці створили "дазлінґ" (Dazzle camouflage) — камуфляж, який не приховував, а заплутував ворога: куди, з якою швидкістю та скільки кораблів рухається.
Неможливо сховати корабель у морі, але його можна перетворити на головоломку для ворога. — Норман Вілкінсон, автор "дазлінґу".
WWIІ: епоха плямистого камуфляжу
Новий виток маскування тепер від німців. «Камуфляж СС» (Eichenlaubmuster) — перший у світі масовий плямистий камуфляж, що імітував листя та тіні. А радянські снайпери та розвідники зробили ставку на природне маскування та вручну створювали "кікімори" — костюми з гілок, трави та мішковини.
Холодна війна та сучасність: від «Woodland» до камуфляжу мультикам
Woodland — найвідоміший камуфляж ХХ століття, створений у США, що чудово працював у лісистій місцевості.
Камуфляж Woodland був офіційно прийнятий армією США у 1981 році як оновлена версія попередніх камуфляжних візерунків ERDL, і він став синонімом армійської уніформи майже на два десятиріччя. Водночас у 1970–80-х роках з’явилися й інші експериментальні варіанти — Tigerstripe для військ спецпризначення у В’єтнамі та одноколірні пустельні схеми для операцій у пустелі Перської затоки. До кінця ХХ століття численні армії запроваджували власні модифікації камуфляжу Woodland, адаптуючи кольори під місцеві ландшафти.
У 2002 році з’явився камуфляж Multicam — універсальний камуфляж, який підлаштовується під навколишнє середовище. Розроблений Crye Precision для модернізації екіпірування американських спецпідрозділів, камуфляж мультикам швидко здобув популярність завдяки здатності ефективно маскуватися і в лісистій зоні, і в напівпустелі.
Різновиди камуфляжу сьогодні — що у топі?
Сучасна війна — це не лише про броню, зброю й технології. Це ще й про те, наскільки добре видно бійця в оптику чи на камері дрона. Тому камуфляж еволюціонував у складну науку, де враховуються не тільки колір і форма, а й спектр відбиття світла, тепловий слід, візуальна «шумність» силуету. У ХХІ столітті камуфляж має працювати не просто на око ворога, а й проти його сенсорів. Нижче — короткий гід по найефективніших і найпопулярніших схемах, які використовуються як спецпідрозділами, так і регулярними арміями по всьому світу.
Multicam
.jpg)
Повернімось до військового одягу з камуфляжем мальтикам, адже він — один з найуніверсальніших камуфляжів у світі. Створений для американських спецпідрозділів, але швидко здобув визнання в усьому світі. Основна фішка — адаптивність. Виглядає по-різному залежно від освітлення та середовища: може бути і зеленим у лісі, і бежевим у степу. Активно використовується ЗСУ, зокрема підрозділами ССО.
PenCott GreenZone
PenCott GreenZone був створений британською компанією Hyde Definition. Це піксельний камуфляж, але зі складним патерном, який забезпечує "злиття" з середовищем навіть на близькій відстані. GreenZone працює ідеально у вологих та густих лісах, а також в трав'янистій місцевості. Має відносно малу популярність у регулярних арміях, але часто використовується спецпідрозділами, зокрема в Україні.
Мавка камуфляж
Українська розробка, яка з’явилася після початку повномасштабної війни. Назва “МаWка” — алюзія на міфологічну істоту з лісу та абревіатура Military Advanced Warfare Kamo Adaptation.
Камуфляж мавка має складний малюнок, наближений до природних текстур кори, трави, моху. Розроблений для кращого маскування у змішаних лісових умовах Центральної та Західної України. Отримав позитивні відгуки серед добровольчих формувань та підрозділів ТРО.
Flecktarn
Німецький класик. Вперше використаний у Бундесвері в 1990-х, Flecktarn ("плямистий камуфляж") має п’ять кольорів, розташованих у вигляді круглих "плям". Дуже ефективний у помірно-зелених умовах Центральної Європи. До речі, саме на основі цього камуфляжу був створений український "дубок" — радянський зразок, який довгий час використовувався до появи ММ-14.
A-TACS FG (Foliage Green)
Розроблений американською компанією Digital Concealment Systems. A-TACS відомий своїм "текстурним" підходом — замість чітких форм і плям тут застосовано піксельну текстуру, яка схожа на мозаїку. FG варіант (Foliage Green) орієнтований на зелені та лісові райони, де добре маскує серед листя, тіней і вологи. Часто використовується приватними військовими компаніями, а також окремими підрозділами в Україні.
Український камуфляж піксель ММ-14
.jpg)
Статутний камуфляж ЗСУ — це піксельний ММ-14, який у 2014 році прийшов на зміну радянському "дубку". Піксель ММ-14 створює так званий “розбитий контур”, що ускладнює сприйняття форм людини навпроти. Цей візерунок розроблявся з урахуванням місцевих ландшафтів України — від степів до широколистих лісів. Проте, враховуючи довжину фронту і різноманітність українських ландшафтів, військові використовують Multicam, піксельні камуфляжі різних кольорів та пустельні варіанти залежно від умов. Окрім стандартного камуфляжу ММ-14, в останні роки запроваджено зимову (сніжно-білу) та гірську модифікації, що поліпшують маскування в умовах снігового покриву чи серед кам’янистої місцевості.
Сучасний камуфляж — це не просто плями, а ціла наука. Нові розробки враховують тепловий слід, спектри світла, роботу дронів і сенсорів. Уже створюють тканини, що змінюють колір або «глушать» інфрачервоне випромінювання. Камуфляж еволюціонує разом із війною, але його головна мета лишається незмінною — зробити бійця невидимим у вирі бою.
