Як ССО знищили «очі» росіян у Чорному морі: операція «Цитадель»

Січень 2024 року. Ніч у Чорному морі. Українські спецпризначенці прямують до бурової платформи, яку росіяни використовують для розвідки та підтримки роботи безпілотників. Попереду — висадка на металеву конструкцію, пошук апаратури й повернення на берег. Усе це після багатогодинного переходу холодним морем.

Операція «Цитадель» завершилася захопленням важливого обладнання та підривом ворожої щогли з антеною. За цим коротким повідомленням — шість тижнів підготовки, близько 40 кілограмів спорядження на людину й майже п’ять годин роботи на об’єкті. Розповідаємо, що зробили Сили спеціальних операцій, навіщо росіянам була потрібна платформа та що відомо про цей рейд із відкритих джерел.

«Вишки Бойка» — що це і навіщо вони росіянам

«Вишками Бойка» називають бурові установки в Чорному морі, пов’язані з українським «Чорноморнафтогазом». Росія захопила українські морські видобувні об’єкти під час окупації Криму 2014 року. Згодом вони стали частиною військової інфраструктури противника: на платформах розміщували засоби спостереження та зв’язку.

Для читача важлива різниця між самою спорудою та обладнанням на ній. Бурова платформа — великий промисловий об’єкт. Антени, радіолокаційна станція й апаратура для підтримки БПЛА — окремі елементи, які перетворюють його на військовий вузол. Саме до такого об’єкта вирушила група ССО.

У початковому повідомленні АрміяInform про «Цитадель» йдеться про апаратуру, що збільшувала дальність і радіус роботи іранського розвідувального БПЛА Mohajer-6. Зібрані ним дані противник використовував для подальших атак дронами Shahed по критичній інфраструктурі півдня України. На платформі також стояла РЛС «Нева-Б» для виявлення надводних об’єктів.

Тому вислів «очі росіян у Чорному морі» має конкретний зміст: противник отримував інформацію про обстановку й підтримував роботу розвідувального дрона. Водночас ці повідомлення не дають підстав стверджувати, що саме з цієї платформи запускали Shahed або що вона керувала всіма ударами по півдню.

Хто провів операцію «Цитадель»

Завдання виконали оператори 73-го морського центру ССО. Це морська компонента Сил спеціальних операцій ЗСУ. Центр має почесне найменування імені кошового отамана Антіна Головатого та виконує завдання як на морі, так і на суходолі.

Морська спеціалізація тут означає значно більше, ніж уміння керувати човном. У межах одного виходу люди мають витримати перехід, дістатися об’єкта зі спорядженням, виконати свою частину роботи й повернутися. Відстань до берега робить кожен із цих етапів частиною спільного завдання: успішна висадка сама по собі ще не є успішною операцією.

Про перебіг «Цитаделі» згодом розповіли її учасники. Їхню розповідь опублікував «Вечірній Київ» у матеріалі про морський рейд ССО. Саме на цьому пізнішому описі ґрунтуються наведені нижче години та побутові деталі. Початкове повідомлення про результат операції з’явилося 6 лютого 2024 року; це дата публікації, а не дата виходу групи в море.

Ціль місії: забрати апаратуру й позбавити ворога спостереження

У групи було два пов’язані завдання: вилучити важливе обладнання та вивести з ладу те, що залишиться на об’єкті. Перше давало змогу передати апаратуру українським фахівцям для вивчення. Друге — припинити її використання противником на цій платформі.

Захоплена техніка цінна не лише як трофей. Вона може допомогти краще зрозуміти, з яких компонентів складається ворожа система. Але відкриті повідомлення про «Цитадель» не розкривають результатів такого аналізу. Тому приписувати операції конкретні подальші технічні прориви було б передчасно.

За повідомленням «Української правди» з посиланням на ССО, результатом рейду стало захоплення важливого обладнання та підрив щогли з антеною. ССО також повідомили, що операція обмежила можливості противника в північно-західній частині Чорного моря й зробила пересування кораблів безпечнішим.

Підготовка: шість тижнів до однієї ночі

До виходу в море спецпризначенці готувалися близько шести тижнів. Вони вивчали платформу, працювали з її макетом і розподіляли ролі. Окремо відпрацьовували різні варіанти розвитку подій, зокрема погіршення погоди та появу противника.

Макет допомагав перетворити інформацію про незнайомий об’єкт на спільне розуміння завдання. Для групи це важливо: кожен має уявляти не тільки свою ділянку роботи, а й те, як вона пов’язана з діями інших. Нічний вихід залишає мало простору для довгих пояснень уже на місці.

У цій історії підготовка тривала набагато довше за роботу на платформі. Це добре пояснює, чому коротке відео операції не передає її повного масштабу. У кадрі видно човни, людей і вибух, але за кадром залишаються тижні навчання та узгодження дій. Ми бачимо результат, а не весь обсяг роботи, який зробив його можливим.

17:00. Початок операції в Чорному морі

За оприлюдненою хронологією, група вирушила з одеського узбережжя близько 17:00 на катерах Metal Shark. Морський перехід до району платформи тривав приблизно шість годин. У вихідному описі йдеться про понад сто кілометрів шляху та об’єкт приблизно за 60 кілометрів від окупованого Криму.

Температура повітря була нижчою за нуль, а води — лише кілька градусів тепла. До моменту висадки люди вже провели години в морі. Попереду при цьому залишалися робота на об’єкті та зворотний перехід. Тому витривалість у цій операції вимірювалася не одним складним рухом, а здатністю працювати протягом усієї ночі.

22:30–23:00. Підхід і висадка на платформу

Близько 22:30 спецпризначенці пересіли на малі човни Zodiac. Приблизно о 23:00 почалася висадка. Платформа була вище човнів, море рухало їх біля опор, а на бійцях було близько 40 кілограмів спорядження. Навіть дістатися конструкції за таких умов було окремим фізичним випробуванням.

Після виходу на платформу група перейшла до пошуку потрібного обладнання. У вихідній розповіді згадується й подолання заварених дверей. Тут важливий сам факт: промисловий об’єкт не був відкритим майданчиком, де достатньо знайти антену. Дістатися технічних приміщень теж вимагало часу й зусиль.

Робота на об’єкті та підрив обладнання

Близько 03:00, за наведеною учасниками хронологією, група працювала з апаратурою, пов’язаною з Mohajer-6. Частину обладнання демонтували й забрали. Щоглу з антенами та радіолокаційною станцією вирішили знищити на місці.

Приблизно о 04:00 група завершила роботу на об’єкті, а близько 10:00 повернулася на базу. Від висадки до відходу минуло майже п’ять годин. Увесь вихід, якщо рахувати від 17:00 до повернення наступного ранку, — близько 17 годин. Ця різниця показує, скільки часу в морській операції займає шлях до цілі й назад.

Операція «Цитадель»: хронологія в таблиці

Час наведено орієнтовно за публічною розповіддю учасників. Це стислий виклад подій, а не похвилинний журнал операції.

Що показує ця історія про спорядження

Сорок кілограмів у розповіді учасників — це загальне навантаження, а не вага одного бронежилета. Цю цифру не варто використовувати як орієнтир для власного комплекту. Спорядження підбирають під завдання, а його склад у різних військових може суттєво відрізнятися.

У контексті холодної погоди доречно згадати комплекти термобілизни. Це окремий елемент системи одягу; звичайна термобілизна не замінює спеціального оснащення для роботи у воді. Посилання на каталог допомагає порівняти варіанти для своїх умов, але не відтворює комплект учасників «Цитаделі».

Так само бронеплити відрізняються за масою, розміром і заявленим класом захисту. У ukrarmor ми радимо порівнювати ці характеристики разом, а не обирати лише за одним числом у картці товару. Моделі з нашого каталогу не слід автоматично пов’язувати з цим рейдом: відкриті матеріали не підтверджують, які саме вироби використовувала група.

Чому «Цитадель» не варто плутати з операцією ГУР

У вересні 2023 року ГУР повідомило про повернення під контроль України «вишок Бойка». У повідомленні названі платформи «Петро Годованець» та «Україна», а також установки «Таврида» й «Сиваш».

«Цитадель» — інша операція, виконана 73-м морським центром ССО. Спільна назва «вишки Бойка» в публікаціях може створювати враження, ніби йдеться про одну подію. Насправді слід розрізняти час, підрозділ і завдання. Без окремого підтвердження також не варто приписувати цілі «Цитаделі» назву будь-якої з перелічених установок.

Результат операції та служба в ССО

Історія «Цитаделі» дає конкретний приклад того, як противник використовує захоплену інфраструктуру та як українські сили позбавляють його цих можливостей. Результат рейду — вилучене обладнання й знищений елемент системи спостереження. За ним стоять люди, які пройшли підготовку, відпрацювали завдання та повернулися з моря.

Дізнатися більше про підрозділи, посади та подати анкету можна через ССО Рекрутинг. Це доречний перший крок для тих, хто розглядає службу в Силах спеціальних операцій. Історія одного рейду показує частину їхньої роботи, а конкретні вимоги та можливості варто з’ясовувати безпосередньо з рекрутерами.

Поширені запитання про операцію «Цитадель»

Коли відбулася операція «Цитадель»?

За пізнішою розповіддю учасників, операція відбулася в січні 2024 року. Повідомлення ССО про її результат медіа опублікували 6 лютого 2024 року. Ці дати не слід змішувати: день публічного оголошення не є автоматично днем проведення самого рейду.

Хто виконував завдання на платформі?

Операцію провели оператори 73-го морського центру Сил спеціальних операцій ЗСУ. Це підрозділ із морською спеціалізацією, який також виконує завдання на суходолі. «Цитадель» не слід плутати з операцією підрозділів ГУР на «вишках Бойка» у вересні 2023 року.

Для чого росіяни використовували платформу?

За повідомленням ССО, там було обладнання для збільшення дальності й радіуса роботи розвідувального БПЛА Mohajer-6 та РЛС «Нева-Б» для спостереження за надводними об’єктами. Дані розвідки противник використовував для подальших ударів по півдню України.

Що саме знищили під час операції?

Публічно підтверджено захоплення важливого обладнання та підрив щогли з антеною; на сторінці 73-го центру також згадана РЛС «Нева-Б». Коректно говорити про знищення обладнання на конкретній платформі, а не всіх «вишок Бойка» чи всієї системи російського спостереження.

Скільки тривала операція?

Підготовка зайняла близько шести тижнів. На самій платформі група працювала майже п’ять годин — приблизно з 23:00 до 04:00. За оприлюдненою хронологією, від виходу з узбережжя о 17:00 до повернення на базу близько 10:00 наступного ранку минуло приблизно 17 годин.